Наша епоха постійно вражала нас новими відкриттями і захопленнями: вона то вводила нас у світ нездійсненних романтичних мрій, то привертала увагу до усіх сфер громадсько-суспільного життя, то говорила фактами замість звичних узагальнень і нарешті заперечила реальність, полинувши в нову дійсність — людський дух.
Жан Мореас, французький поет
Кінець XIX - початок XX століття ознаменувався загальною кризою суспільства, що охопила різні сфери життя. Проте передчуття наближення історичних і соціальних перетворень сприяло пошукам нових ідеалів у житті і творчості. Не задовольняючись засобами романтизму і реалізму, митці починають активно використовувати нові форми відображення нових загальнолюдських і художніх цінностей.
Модернізм — це спільна назва літературних напрямів та течій, що виникли в європейській літературі на межі ХІХ—ХХ століть, яким притаманні спроби відобразити нові явища суспільства новими художніми засобами.
Модерністи, на відміну від реалістів, обстоювали особливе призначення митця, здатного передбачити шлях нової культури. Реалістичні засоби видаються їм недостатньо виразними та застарілими для того, щоб передати душевний стан людини, яка опинилися сам на сам з проблемами цього ворожого світу. Проте зовсім іншим було ставлення до романтизму у модерністів. Невипадково зачинателями раннього модернізму були пізні романтики — Шарль Бодлер, Леся Українка та ін. Від романтизму вони перейняли несприйняття недосконалої дійсності, протиставлення бездуховній реальності сили духу і мистецтва, поетику контрасту й антитези.
Модерністи стверджують самоцінність та самодостатність особистості, шукають особливі художні засоби, щоб передати весь комплекс гострих проблем суспільства. Вони заперечують звернення до реальної дійсності, життєподібність реалізму, водночас не приймають романтичної втечі від дійсності, їх не цікавить предметний світ, вони захоплені «створенням нової дійсності», і чим більше вона неправдоподібна, тим вірогіднішою вона стає в їхній уяві.
Різних митців-модерністів об’єднують такі спільні ідеї, як інтерес до людини як до особистості, бажання захистити і зберегти її духовний світ, відмова від принципу правдоподібності, надання переваги творчій інтуїції митця, прагнення до художніх експериментів, використання навмисно ускладнених форм.
Течії раннього модернізму
Серед течій раннього модернізму виділяють імпресіонізм, неоромантизм і символізм.
Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — літературно-мистецька течія раннього модернізму, заснована на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань.
Клод Моне.
Враження. Схід сонця (1872)
Наочно зрозуміти, що таке імпресіонізм, допоможе картина відомого художника-імпресіоніста Клода Моне «Враження. Схід сонця».
Вона написана без чітких ліній, начебто недбало; може здатися, що художник просто накидав фарби на поло
Отже, неоромантизм — одна із літературно-мистецьких течій раннього модернізму, для якої характерне змалювання переважно неповторної індивідуальності, що протидіє обставинам, часом попри безнадійну ситуацію.
Із звичайним романтизмом його ріднить прагнення до ідеального, конфлікт між винятковою особистістю і дійсністю. Головну увагу неоромантики зосереджували на дослідженні внутрішнього світу людини, через який прагнули зазирнути у світ духовний. Вони оспівували мужність, подвиг, романтику пригод, часто вдавалися до умовних, фантастичних образів і ситуацій. Сюжету неоромантичного твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події.
Риси неоромантизму простежуються у творчості письменників Джозефа Конрада, Редьярда Шпага, Артура Конан Дойла, Етель ліліан Войнич, Генріка Ібсена, Миколи Гумільова та інших. В українській літературі неоромантизм започаткувала Ольга Кобилянська. Неоромантизм також знайшов своє відображення в творчості Лесі Українки, Олександра Олеся, Миколи Вороного та інших.
Про особливості ще однієї течії раннього модернізму — символізму — ви докладно дізнаєтеся, звернувшись до наступних сторінок підручника.
1. Поясніть, що таке модерн.
2. Розкрийте поняття «модернізм». Назвіть відомих вам представників модернізму в літературі.
3. Підготуйте повідомлення про вплив філософських теорій на розвиток модернізму.
4. Які течії раннього модернізму ви знаєте?
5. Користуючись матеріалами рубрики «Мистецькі передзвони», поданої на сторінках підручника і в електронному додатку, підготуйте розгорнуте повідомлення на тему «Відображення модернізму в різних видах мистецтва».
6. Розкажіть про особливості імпресіонізму як літературно-мистецької течії раннього модернізму.
. Поясніть, чим відрізняється неоромантизм від романтизму і що їх об’єднує.
8. Самостійно знайдіть додаткову інформацію про одного із відомих вам представників модернізму (на ваш вибір) і презентуйте її в класі.
9. За інформаційним плакатом, поданим на попередній сторінці, складіть розгорнуту оповідь про модернізм як літературно-мистецький напрям кінця ХІХ - початку ХХ століття.
Стиль модерн знайшов своє відображення в різних видах мистецтва, зокрема в живопису.
Біля витоків модернізму в живопису стояв геніальний голландський художник Вінсент Ван Гог (1853-1890), трагічна постать якого ніби віддзеркалює саму суть цього періоду культури. Творчість цього неперевершеного майстра кольору стала відомою лише після його смерті. Сучасне художнику суспільство не сприймало трагізму образів, незвично яскравих фарб в роботах митця. Із понад 800 картин, написаних Ван Гогом, за життя йому вдалось продати лише одну, та й то за мізерну плату.
Вінсент Ван Гог.
Пшеничне поле з круками (1890)
Серед інших модерністів французький художник Анрі Матісс (1869-1954). Він одним із перших почав досліджувати вплив інтенсивного кольору і світла на психіку людини. Різні емоції він намагався передати через колір і форму. Митець був упевнений, що малювати потрібно так, як діти.
Анрі Матісс. Червоні рибки (1911)
Анрі Матісс.
Портрет Бодлера(1930)
