Дистанційне навчання. 7 клас. Філософський зміст новели "Павутинка". ( на 30.04).

 Підтекст. Художні образи новели

Не тільки характер кожної людини, але й її доля, -

це результат вчинків, здійснених протягом життя.

Це добро і зло нашого життя.

Лев Толстой

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Перегляд ескізів обкладинки книжки, прослуховування власних фіналів новели «Павутинка».

Бесіда.

- Що символізує ім’‎я письменника?

- Що для Акутагави було найбільшою цінністю життя? (Мистецтво.)

- Що ріднить художника Йосихіду (героя новели «Муки пекла») і Р. Акутагаву? (Обидва служили мистецтву і принесли йому в жертву найдорожче - життя.)

- У чому, по-вашому, полягає трагедія й велич життя Р. Акутагави?

   В одному зі своїх творів Р. Акутагава висловив таку думку: «Посередній твір, навіть зовні монументальний, схожий на кімнату без вікон. Він ні найменшою мірою не відповідає вимогам життя». Прокоментуйте слова письменника. Яким має бути твір, щоб відповідати вимогам життя?

- Акутагава - письменник початку XX століття. Але його твори не втратили своєї актуальності й для нашого сьогодення. За кількістю перекладів митець займає одне із перших місць серед японських письменників. У чому причина популярності письменника? Який жанр літератури був його улюбленим?

Українською мовою твори Рюноске Акутагави перекладали Іван Дзюб та Григорій Турков.

Бесіда.

- Чому павутинка райського павука названа «чарівною 

сріблястою ниткою»? Невже вона могла врятувати такого 

лихого грішника? (Вона дійсно мала б бути чарівною, щоб 

дістатися з раю до самого пекла (вона з’‎єднує ці світи в єдиний

 гіперпростір), і мати неабияку міць і силу, щоб витримати 

непомірну вагу грішників.

«Срібляста нитка» - у східних філософіях це нитка, яка тримає

 життя людини.

Порівняйте з міфами Давньої Греції (нитки, які пряли Мойри).

Павутинка-нитка - образ-символ:

на земному шляху Кандати лише одна добра справа;

нитка долі, один кінець якої - в руках людини, інший - у владі 

вищої сили, провидіння;

зв'язок між світами: рай - земля - пекло.

- Що вам відомо про символічне значення павука і павутини у

 світосприйнятті японців?

Цікаво знати!

Павутинка  для японців (з позицій буддизму) - Великий Ткач, 

Творець світу, його центр; посередник між світами, простором 

і часом; символ мудрості; символ життя - пряде нитку Долі.

Павутина (з позицій буддизму) - символ сходження, підйому (синонімічні поняття - гора, хрест, драбина, дерево, ліана); нитка Доля, якою Великий Ткач (павук) прив’‎язує

 людей до павутини життя (минуле - теперішнє - майбутнє); 

символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що 

уособлює собою творіння і розвиток.

Висновок: на відміну від християнства, в буддизмі навіть 

грішник має шанс на порятунок, завжди є надія припинити 

страждання. Цей шанс - справжнє диво (дивний збіг обставин, 

подій, ситуацій), дарунок долі, який випадає раз на віку, але

 в житті грішника має бути бодай одна добра справа.)

- Інше питання: чи зуміє людина скористатися цим шансом і 

зробити правильний вибір? Дізнаємося більше про грішника

 Кандату, щоб відповісти на це запитання.

- Чи можна фізичні страждання вважати спокутою гріхів? (Цього 

замало. Людина має щиросердно розкаятися; своєю смирен-

ністю та покорою довести це, усвідомити свій гріх і захотіти 

його спокутувати.)

- Чиїми очима ми спостерігаємо за стражданнями Кандати у 

пеклі? Чому саме з цих позицій автор показує муки запеклого грішника? (Очима Будди: «Стоячи на березі озера Лотосів, Будда від початку до кінця стежив за цією 

сценою».)

- Чому страждання грішника-лиходія порівнюється з корчами

 жаби перед смертю? Чи спокутує свої гріхи Кандата? (Він

 розплачується за свої криваві гріхи. Його кара заслужена 

і справедлива. Але є й інший бік медалі, що, скоріше за все, 

вказує на небажання Кандати мінятися. Він був і залишається

 лиходієм, бридким, як жаба.)

- Лише один раз Кандата поглянув угору. Чи можна цю дію 

розцінювати як перший крок до спокути? (І так, і ні. Безперечно,

 погляд угору - це погляд, звернений до неба, у вічність. 

Можливо, це перше неусвідомлене прагнення до спокути, за 

якою - надія на порятунок. Але художня деталь «якось 

ненароком» свідчить скоріше про випадковість, неусвідомленіс

ть дій Кандати. І читач не вірить у зміни в Кандаті.)

- Чи здогадався лиходій, для кого призначено цю павутинку і 

за що? (Точної відповіді в тексті немає. Але він «на радощах

 аж сплеснув у долоні». Є можливість вибору. Більш 

того, цей негідник за земного життя звик виплутуватися із 

найгірших ситуацій.)

- Про який вибір йдеться? Чим павутинка, що звисає згори, є для

 Будди, і чим вона є для Кандати?

Образ павутинки у сприйнятті персонажів  новели Рюноске  Акутагави
Павутинка у розумінні Будди	Павутинка у розумінні  Кандати
усвідомлення та спокута гріхів	можливість вибратися з  пекла
свідоме прагнення до змін	«не доведеться страж дати  на Шпилястій горі і  потопати в Кривавому озері»
порятунок душі за добрі вчинки	можливість опинитися в раю
духовне сходження	Перервана павутинка - неможливість духовних змін Кандати
моральна відповідальність за свої дії	порятунок від фізич них страждань

- Чи справді павутинка, яку спустив із раю Будда, є порятунком, дає можливість втечі від страждань? Коли це може стати реальним? Чому читач не вірить у те, що Кандата покине пекло? Чому весь час, поки Кандата дереться вгору, читачеві самому хочеться розірвати рятівну 

павутинку? (Павутинка - лише підказка, шанс. Можливо,

 випробовування. Порятунок в руках самого героя, адже

 від себе не втечеш, і за будь-яких обставин доведеться 

відповідати за скоєне. Тепер лише від Кандати залежить,

 чи пройде він шляхом сходження, чи знайде він у собі сили

 боротися зі злом у собі в ім’‎я добра. Ми не віримо героєві. Він

 дереться нагору, щоб потрапити до раю!?.)

- Яка відстань від пекла до раю? Чи дійсно це «не одна 

тисяча рі»? Який підтекст приховано в цій художній деталі?

- Яким був підйом Кандати вгору? Чому це виявилося нелегкою

 справою? («такому лиходієві, як Кандата, до цього не треба

 було звикати». Він докладає лише фізичних зусиль для поряту

нку: «мерщій учепився», «відчайдушно почав дертися»,

 спочатку лізе легко, невимушено, з явним задоволенням, 

адже це звична для нього справа, «та хоч як він силкувався», 

«зіп’‎явшись трохи», «втомився», «не міг рукою ворухнути». 

Спокута потребує зусиль не стільки фізичних, скільки душевни

х, духовних.)

- Чи розуміє це Кандата? (Ні. Навпаки, він переконаний, що 

вибереться із пекла й потрапить до раю.)

- Чому під час перепочинку Кандата поглянув униз? У чому

 полягає смислова символіка цього епізоду? (Грізне видовище

 пекла, відчай, біль і гнітюча тиша змушували Кандату, 

як й інших грішників, ціпеніти. Зараз же він «зраділим, як 

ніколи, голосом прокричав: «Наша взяла! Наша взяла!» Він

 подолав лише незначну частину шляху, але говорить так 

упевнено, наче досягнув бажаного. Кандату морок міцно 

тримає. Автор переконаний, що такого покидька не можна

 рятувати. Проте гуманізм просвітленого Будди не може

 навіть таку наволоч, як Кандата, позбавити шансу змінитися.)

- Чому саме в цю хвилину Кандата помітив інших грішників,

 що підіймалися вгору? Оцініть ідею авторського задуму. (Все 

життя Кандата ненавидів людей. Тому дану ситуацію можна

 розцінювати як випробовування на людяність та співчуття, 

милосердя.)

- Чому Кандата звертається до інших утікачів з пекла зі словами 

«Гей, грішники!» (Не вважає себе одним із них: «Гей, грішни

ки!» - це всі інші, крім нього. Себе він уже причислив до правед

н

иків, місце яким - у раю. Мислить егоїстично: «Це моя павутин

ка. Хто вам дозволив чіплятися за неї?»)

- Чому обірвалася павутинка? Для кого з героїв це стало неспо

діванкою? Про що цей факт говорить читачеві? (Кандата не 

доклав жодних зусиль для свого порятунку, за що знову був 

відправлений у пекло. Здається, назавжди.)

- Чому обірвана павутинка так і продовжує висіти над пеклом? (Ниточка обірваної павутинки висить над пекельною безоднею як нагадування про інше, райське 

життя, про те, що право на прощення людина повинна

 відстоювати перш за все в поєдинку із собою, про те, що

 егоїзм - страшне зло, поки людина підвладна цьому злу, вона 

приречена на вічне пекло.)

- Чи могла вціліти павутинка? За якої умови? (Павутинка могла

 б уціліти, якби була укріплена добром.)

IV. Рефлексія

- Чому Будда, який дав надію Кандаті, не допоміг йому, не 

врятував? (Людина завжди має право вибору, у виборі своєму 

вона вільна: добро чи зло, гуманність чи егоїзм, рай чи пекло 

- це її особиста справа.)

- Будда посмутнів, а «лотосу до всього байдуже». Чому? Розкрий

те символічний сенс образу лотоса у творі. (В Японії лотос насамперед є символом Світового Дерева. Відповідно до тексту, його корені - у пеклі, їм істина про 

неможливість порятунку Кандати була відома від початку.)

- Чи завжди лотос залишається байдужим? (Ні. Лотос, 

за авторським задумом, найвищий суддя. «Білосніжний, як,

 перлина цвіт» стелиться біля ніг Будди, розливаючи «навкру

ги невимовно приємні пахощі». Як на початку цієї історії, так

 і в кінці, образ лотоса стверджує й підсилює високу мораль

ність та милосердя Будди. Будда виступає еталоном правед

ника й протиставлений таким, як Кандата. Навіть легеньких хвиль не з ’‎явилося на поверхні води, і лотос залишився байдужим до злочинного егоїста Кандати, не 

здатного до співчуття. А отже, не здатного й переродити

ся, бо найважче перемогти самого себе, свої власні вади.)

- Чи по силі людині прожити життя праведно, безгрішно? 

(Так. Прикладом є Будда. Він не божество, а звичайна людина, яка побудувала своє життя так, що змогла досягти морального ідеалу.)

- Чи можна зміст новели вважати повчальним? Які ознаки 

притчі ви в ньому помітили? (Відповіді учнів узагальнюються і доповнюють схему-опору про особливості жанру, унаочнюють її прикладами з тексту.)

Висновок: новела Р. Акутагави «Павутинка» має притчовий харак-

тер. Тому її високий повчально-філософський сенс зрозумілий

 представникам будь-яких культурно-історичних формацій.

- Поміркуйте, від кого (чого) залежить моральний злет або 

падіння людини? Як митець вирішує проблему моральної відпо

відальності?

- Яким чином, за Р. Акутагавою, можна побачити справжнє

обличчя людини? (Побачити людину істинну, справжню можна тільки тоді, коли на її долю випадає якесь випробування. І тільки у такій ситуації, вважає письменник,

 можна побачити і людське добро, і людський егоїзм (зло).)

Перегляд фрагменту японського аніме, знятого за мотивами

 новели Р. Акутагави «Павутинка»

- Що нового додали японські аніматори до розуміння проблеми

 моральної справедливості і відповідальності? Який образ 

відсутній у творі, але є в аніме? (Бачимо в пеклі дитину.)

 Як це поглиблює конфлікт добра і зла? (За японськими віруван-

нями, дітей у пеклі немає, вони безгрішні! Душі померлих дітей не можуть навіть потрапити до потойбіччя! Вони сумують, або граються камінчиками на 

березі річки Сандзунокави і чекають на своїх батьків. Отже, 

образ дитини (хлопчика) у пеклі - це, скоріше за все, образ-сим

вол.)

«Моральна довершеність залежить не від природи, а тільки від

 волі, вона є довершеністю волі», - стверджував Л. Фейєрбах.

«Квітка людської душі». Записати на пелюстках лотоса ті

 чесноти людини, які допомагають їй стати досконалою.